Репродуктивні технології: без майбутнього

Останнім часом фіксується все більше випадків криміналізації допоміжних репродуктивних технологій, до яких відноситься екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ), сурогатне «материнство» і штучна інсемінація, навколо яких розвивається підприємницька діяльність.

Це тільки початок шляху вниз, на який нас кинула легалізація штучних репродуктивних технологій (допоміжних репродуктивних технологій). Втручання в межі людського життя – початок і кінець біологічного життя – позбавлене ціннісних моральних основ неминуче породжуватиме зростання кримінальних ситуацій і проблем.

Торгівля жіночим тілом і його функціями, дітьми, експерименти з людськими ембріонами, знищення т.зв. зайвих ембріонів, використання дитини як товару – це справжня суть штучних репродуктивних технологій.

Сурогатне «материнство» стало засобом і експериментальним майданчиком для маніпулювання з природою людини – створення дітей на продаж – і засобом руйнування традиційних уявлень про сім’ю.

Оскільки подібна технологія і процес вельми далекі від традиційного розуміння материнства, більш коректно висловлюватись «сурогатний» або «гестаційний кур’єр». Найбільш точним слід визнати формулювання, прийняте Всесвітньою організацією охорони здоров’я в 2001 році: «Гестаційний кур’єр це жінка, у якої вагітність наступила в результаті запліднення ооцитів, що належать третій стороні, сперматозоїдами, що належать третій стороні. Вона виношує вагітність з тією умовою або договором, що батьками народженої дитини будуть одна або двоє осіб, чиї гамети використовувалися для запліднення».

Католицька церква вважала і продовжує вважати сурогатне «материнство» морально неприпустимою репродуктивної технологією. 

Сурогатне «материнство» заборонено на рівні закону в Австрії, Німеччині, Італії, Швейцарії. У цих країнах застосовуються дуже жорсткі санкції проти лікаря, який допомагав здійснити підсадку ембріонів сурогатної матері. Відповідальність перед законом несе і той, хто допоміг безплідній парі знайти сурогатну матір, тобто засуджується звідництво і сурогатне сутенерство. В Австралії, Канаді, Греції, Ізраїлі, Південній Африці і Великобританії сурогатне «материнство» допускається з великими обмеженнями і тільки на безоплатній основі. У мусульманському світі сурогатне «материнство» суперечить прийнятим релігійним нормам, тому тільки в Ірані, шиїтській державі, воно має місце.

При використанні технології сурогатного «материнства» саме поняття сім’ї розмивається і стає невизначеним: кого вважати батьками нещасної дитини?

Сурогатне «материнство» спочатку позбавляє дитину повноцінної родини. Людина народжується не як плід любові, а як результат комерційної угоди, платної послуги. У її появі на світ беруть участь люди з незрозумілими взаємовідносинами з юридичної і з морально-етичної точки зору. Що стосується самих «сурогатних кур’єрів», то їх, як правило, не попереджають про величезні і часто невиправні ризики для здоров’я. Зупинка лактації відразу після пологів (дитину негайно забирають) загрожує важкими ускладненнями, аж до повного безпліддя і серйозного підвищення ризику раку молочної залози. Крім того, наслідки для психічного здоров’я, які несе виношування дитини на замовлення і розставання з нею, непередбачувані.

Використання нових репродуктивних технологій призвело і до інших нерозв’язних протиріч, наприклад, до появи комерційного ринку статевих клітин і ембріонів. Статеві клітини і навіть ембріони, зачаті in vitro, можна продати, купити.

Ніхто точно не підраховував, скільки ембріонів знищується в результаті екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) і сурогатного «материнства», при якому завжди застосовується ЕКЗ. Згідно з білоруською статистикою на одного народженого в результаті ЕКЗ доводиться 10 загиблих ембріонів. У 2013 році в країні народилося майже 1 тис. дітей в результаті екстракорпорального запліднення, це означає, що загинули понад 10 тисяч дітей. Громадськість залишається жертвою недобросовісного інформування з приводу ЕКЗ, коли нам говорять, що діти не гинуть. Насправді гинуть на різних стадіях, не існує методики проведення ЕКЗ, яка б не супроводжувалася загибеллю людських ембріонів.

Сама процедура штучного зачаття, відбувається поза подружньої близькості. Лікарі та батьки при ЕКЗ усвідомлено, активно беруть участь у створенні нового життя людини, вбиваючи безліч інших життів.

Моральну відповідальність учасників ЕКЗ за можливу загибель людських ембріонів не можна скасувати посиланням на загибель ембріонів при природному зачатті. При природному зачатті відбувається те, що від людини не залежить і чого вона не знає. При ЕКЗ ж загибель людських ембріонів допускається першопочатково.

Жінка піддається гормональній гіпер-стимуляції яєчників, що значно збільшує ризик розвитку раку яєчників і раку молочної залози. Що стосується немовлят, створених за допомогою цих методів, їх заморожують, що значно підвищує ризик вроджених синдромів, які можуть викликати затримку психомоторного та інтелектуального розвитку. Деякі експерти визнали зростання аутизму у дітей, народжених після того, як вони були заморожені в зародковому стані. Крім того, найбільш важкі випадки чоловічого безпліддя допускають в ході ЕКЗ проведення процедури ІКСІ (інтрацитоплазматичної ін’єкції сперматозоїда). І це, як раз, найбільше підвищує ризик народження дитини з аутизмом.

Доктор Аві Рейченберг з Інституту психіатрії при Королівському коледжі Лондона в своїх роботах зазначає: діти, народжені внаслідок ЕКЗ, коли проблеми з безпліддям є у чоловіка, на 51% частіше мають відхилення в інтелектуальному розвитку в порівнянні з дітьми, зачатими звичайним шляхом. Шанси на розвиток важкої форми аутизму збільшуються в 4,6 рази в порівнянні зі стандартним ЕКЗ. Причина в наступному: сперма чоловіка, який страждає безпліддям, може містити генетичні дефекти. У звичайних умовах спрацював би природний механізм відбору та зачаття б не сталося.

У немовлят, яких конструюють за допомогою допоміжних репродуктивних технологій, ймовірність вроджених вад розвитку на третину вище, ніж у дітей, зачатих природним шляхом, без додаткового технологічного вторгнення, йдеться в огляді кількох десятків досліджень. Серед жінок, які звертаються до процедури ЕКЗ, 80% мають в анамнезі аборти і захворювання, що передаються статевим шляхом. Цей вид штучного безпліддя цілком можна було б уникнути. Але аборти і допоміжні репродуктивні технології – це ланки одного ланцюга: і те, і інше вбудовано в комерційну сферу отримання прибутку, і те, і інше засноване на знищенні дітей, і те, і інше знецінює життя зачатої людини і несе загрозу для здоров’я матері. Не випадково абортне лобі і лобісти ДРТ, як правило, одні і ті ж люди і організації.

Пролайф Белорусь