Легалізація гендеризму відбувається через запровадження так званих антидискримінаційних законів

Габріела Кубі: Поняття «гендер» було спочатку граматичним поняттям для розрізнення граматичного роду слів. В німецькій мові кожне слово є або чоловічого роду, або жіночого, або середнього. І для означення граматичних родів є слово «гендер». 

Слово «секс» використовувалося для означення статі людини. Вислів «Яким є твій секс?» означає «Якою є твоя стать?»: чоловічою або жіночою. На світовій жіночій конференції в Пекіні в 1995 році було впроваджено термін «гендер» в документацію. Зовнішньо це означало, що ми хочемо повну досконалу рівність для чоловіків і жінок.

І довгі роки публічні кола думали, що йдеться тільки про рівність чоловіків і жінок. Але йдеться не про рівноправність, а про витворення рівності. Сказати, що чоловіки і жінки не є рівними, це означає вчинити революційний вчинок. Якщо читати Джудіт Батлер, винахідницю теорії «гендеру», то тут йдеться про усунення, про зруйнування полярності, взаємодоповнюваності чоловіка і жінки і про скасування всіх моральних норм, які стосуються сексуальності

Пані Кубі, у своїй книзі «Світова сексуальна революція. Знищення свободи в ім’я свободи» Ви пояснюєте, що слову «гендер» було надане нове значення, щоб використати його для просування нової ідеології, чи не могли б Ви ще раз коротко сказати про це?

Габріела Кубі: Поняття «гендер» було спочатку граматичним поняттям для розрізнення граматичного роду слів. В німецькій мові кожне слово є або чоловічого роду, або жіночого, або середнього. І для означення граматичних родів є слово «гендер».  Слово «секс» використовувалося для означення статі людини. Вислів «Яким є твій секс?» означає «Якою є твоя стать?»: чоловічою або жіночою. На світовій жіночій конференції в Пекіні в 1995 році було впроваджено термін «гендер» в документацію. Зовнішньо це означало, що ми хочемо повну досконалу рівність для чоловіків і жінок. І довгі роки публічні кола думали, що йдеться тільки про рівність чоловіків і жінок. Але йдеться не про рівноправність, а про витворення рівності.

Сказати, що чоловіки і жінки не є рівними, це означає вчинити революційний вчинок. Якщо читати Джудіт Батлер, винахідницю теорії «гендеру», то тут йдеться про усунення, про зруйнування полярності, взаємодоповнюваності чоловіка і жінки і про скасування всіх моральних норм, які стосуються сексуальності. Якщо можливо, що сьогодні людина є чоловіком, а завтра жінкою, то також є можливо, що вона житиме своєю сексуальністю з будь-ким. Таким чином руйнується всяка підвалина для подружжя.

У наше українське законодавство запроваджено цей термін - «гендер». На скільки це є небезпечним?

Легалізація всієї гендерної ідеології стається через так звані антидискримінаційні закони. Ми маємо вже в загальній Декларації прав людини від 1948 року заборону дискримінувати за певними критеріями, за певними ознаками, наприклад, за ознаками раси, фізичної повносправності. І раптово вводиться нове поняття – «сексуальна орієнтація». Ніхто того не зауважив, що воно було впроваджено в Лісабонський договір Європейського Союзу. Але поширюється така ідеологія, що сексуальна орієнтація є чимось ідентичним до раси. Раса є чітко встановлена, ніхто не може її змінити, вона є видимою для всіх. А сексуальна орієнтація може постійно мінятися. І вона мусить бути охоплена моральними категоріями, бо інакше виникне хаос. Було великим трюком впровадження поняття «антидискримінація». А другим трюком було сказати, що одностатеві партнерства є правом людини. І це є також ідеологічний трюк.

Ви згадуєте Джорджа Сороса, як одного з тих, хто фінансує ЛГБТ-пропаганду на міжнародному рівні. Як Ви вважаєте, на скільки небезпечно для католицької ідентичності, католицьких інституцій є отримувати гранд від його фондів, зокрема таких фондів, як фонд «Відродження» Україні, який є фактично відділенням Соросового фонду «Відкрите суспільство»?

Це дуже небезпечно, тому що Джордж Сорос веде пропаганду, має свою ціль. Він фінансує ЛГБТ, він фінансує підривання церкви.

Тобто католицькі заклади мали би ігнорувати фінансові подачки з його рук?

Йдеться не тільки про Джорджа Сороса. Йдеться про ООН, про Європу, зокрема Європейський Союз, звідки йдуть великі суми грошей і для бідних країн дуже важко сказати: «Ні, бо через це зруйнується наша система цінностей». Зараз йде дуже гаряча боротьба в ООН. Організація захисників прав людини каже, що вони хочуть установити нову посаду уповноваженого з прав ЛГБТ у цілому світі. І за це питання мусять проголосувати на Генеральній Асамблеї. Спротив чинять африканські країни, які майже всі розпізнали цю небезпеку. Вони є дуже бідні, але тим не менше чинять спротив. Також спротив йде від Індії, від Єгипту і від Китаю. Будемо бачити цього місяця чим воно закінчиться. Є питанням, чи ми через бідність дозволимо себе гнобити? Я думаю, що дозвіл себе гнобити є дуже короткозорий, бо тоді ми втратимо Боже благословення.

Як Ви думаєте, перемога Дональда Трампа буде мати стримуючий вплив на поширення гендерної ідеології?

Ми з певністю знаємо, що якби виграла Гіларі Клінтон, то ті люди, які боряться за сімейні цінності, скоро опинилися б у в’язниці. Вона є абсолютно радикальною активісткою, яка виступає за аборти, за гомосексуалізм, за ЛГБТ. Було несподіванкою, що, незважаючи на масивну кампанію Гіларі Клінтом в ЗМІ проти Дональда Трампа, він переміг.  Я рада, що ця кампанія, спрямована проти Дональда Трампа, не мала успіху і ці медіа-імперії повинні знати, що не все можливо, що є межі маніпуляцій. Трамп не є особою, яку я би бажала бачити президентом США. Доброю людиною є його віце-президент, він є віруючим християнином. Побачимо, як будуть розвиватися події.

На Вас чиниться дуже великий тиск, як на пролайф-активіста і поборника гендерної ідеології. Як вам вдається зберігати спокій, радість і мати відвагу, якою Ви ділитеся з людьми?

Є тільки одна відповідь – дружба з Ісусом Христом!

Дуже дякую за розмову

Спеціально для «Католицького Оглядача» з пані Ґабріелою Кубі розмовляв о. Віталій Барабаш