Просування евтаназії в Європі та шокуючі факти винесення пацієнтам вироку на мученицьку смерть

В наступних європейських країнах пропаганда евтаназії є успішною. Крок за кроком впроваджуються закони, що легалізують т. зв. хорошу практику смертної або покрокової пасивної евтаназії для важкохворих людей, також без їхньої згоди Але евтаназія - це не смерть за бажанням, ані «запобігання стражданням».

Це така процедура, яка на законних підставах дозволяє лікарю вбити пацієнта, з його згоди чи без неї (так званої активної чи пасивної). Для цього використовуються різні мовні пропагандистські витівки, щоб переконати людей у ​​тому, що їх вбивають у їхніх інтересах

В даний час ліві сили в Португалії, які вже рік переважають у парламенті, докладають всіх зусиль для легалізації евтаназії, всупереч переконанням більшості суспільства. У п’ятницю, 29 січня 2021 року, Асамблея республіки прийняла закон, який легалізує евтаназію. Її підтримали переважно депутати від лівоцентристських та крайніх лівих партій, за винятком комуністів - 136 депутатів проголосували за, парламент є 230-членний.

Незважаючи на протести та прохання, уряд твердо відмовляється проводити референдум з цього питання. В даний час потрібен лише підпис президента Rebelo де Sousa, але невідомо, чи підпише він закон, оскільки він не підтримав даний проект.

 Більше інформації ТУТ: TUTAJ

Подібна ситуація є і в Іспанії, де Національні Збори в грудні минулого року прийняли закон, що легалізує евтаназію, і зараз очікується рішення Сенату.  Подібно, крок за кроком, різні форми евтаназії легалізуються в Австрії та Італії.

Нідерланди та Бельгія, де евтаназія вже давно є законною, ще більше розширюють свою доступність. Торік дозволили вбивати людей та маленьких дітей з деменцією . У Німеччині були дозволені медичні засоби для узаконення  смерті, оскільки слово евтаназія занадто пов’язане з нацистською програмою Т4 - ліквідація інвалідів.

У Польщі, в контексті протестів з приводу заборони євгенічних абортів, з крайньої лівої точки з'явилися голоси про те, що цивілізована країна повинна запровадити право вибору смерті. Аргументація в обох випадках дуже схожа, тому не дивно, що такі постулати з’явились. Однак вони є типовою провокацією щодо поляків і засновані на необізнаності багатьох людей.

Якщо хтось не усвідомлював, в чому полягає справжнє обличчя евтаназії, то тепер він мав можливість побачити цю проблему в повній мірі страждань цього засудженого пацієнта на страшну  смерть від голоду та спраги з виправданням, що це відповідає  інтересам пацієнта.

Справа пацієнта Р.С., якого британський суд засудив до повільної смерті від голоду та спраги, зворушила серця багатьох поляків. Польський уряд зробив усе можливе, щоб привезти хвору людину до Польщі, але нашому консулу відмовили і навіть не дозволили відвідати хворого громадянина Польщі.

 Ельжбета Соболевська-Фарботко (Elżbieta Sobolewska-Farbotko) -кореспондент Ватиканських Новин з Великобританії, зазначає, що подібні практики в англійських лікарнях стають все більш частішими. Принаймні з 2018 року, евтаназія через бездіяльність, практикується без необхідності судового рішення, якщо сім'я не має переважного спротиву.

За лікування вважається основна медична допомога пацієнту, тобто введенням їжі та води. Та в 2018 році Верховний суд Великобританії постановив, що правове втручання не вимагатиметься щоб  скасувати лікування пацієнтів у вегетативному стані, за умови, що лікарі та сім'я домовляться.

У цій ситуації справа Р.С.  була звичним для англійців, і єдиною проблемою був конфлікт з найближчою родиною та втручання польського уряду. Заступник міністра юстиції Польщі сказав: - Це було зіткнення між цивілізацією життя та цивілізацією смерті.

Подібних випадків було багато, деякі з них дуже голосні. Міжнародне співтовариство було надзвичайно вражене справою Альфі Еванса (Alfiego Evansa), якого не дозволили відправити в Італію на лікування, але було зроблено все можливе для того, щоб він якомога швидше помер. У т.зв. стані без надії, основними цінностями, які застосовуються у Великобританії, є як виключення страждань, так і очищення суспільства від людей, існування яких провокує роздуми про сенс та цілеспрямованість життя, - наголошує Соболевська-Фарботко.

З 1990-х років прибувало кількість справ у британських судах, які  стосувалася ситуації тяжких тілесних ушкоджень та відсутності чіткого поліпшення стану здоров'я протягом декількох років, незважаючи на підтримку життя за допомогою спеціалізованого обладнання. Проривом стала справа Ентоні Бленда (Anthony’ego Blanda) якому в 1993 році, коли суд вирішив по-людськи покінчити з його життям, забрали основні засоби потрібні для життя.

В даний час ще одна мати веде велику боротьбу за життя п'ятирічної Pippy Knight. Як завжди в таких ситуаціях, виникає аргумент, що необхідність привести пацієнта до смерті відповідає її найкращим інтересам. Піппа живе за допомогою апарату вже два роки, і Верховний суд постановив, що лікарня (Дитяча лікарня Евеліна) припинить лікування. Судова битва за життя немовляти триває і коштує дуже дорого.

Лікарня відмовляє випустити дитину додому, аргументуючи це тим, що дитина не має свідомості де і з ким вона перебуває. Мати не погоджується з такою позицією і просить дочку підключити до портативного респіратора та дозволити повернути дитину додому.

"Я не розумію, чому вона не може повернутися додому, щоб ми доглядали за нею, тоді як двоє незалежних лікарів з авторитетних лікарень Англії вважають, що варто спробувати".

 Натомість суд вирішив припинити будь-яке лікування, а Піппа має померти. Вона прожила останні два роки, що свідчить про те, що вона хоче вижити. Вони намагалися переконати мене вимкнути систему життєзабезпечення Піппи. Але якби Бог хотів взяти її, Він би вже зробив це . З рукою на серці, я впевнена, що дитина знає, що відбувається і знає, що я тут при ній.

Тривалі процеси та подання апеляцій призводять до шокуючих витрат до 100 000 фунтів. Ці витрати, якщо лікарня вимагає змінити рішення, несе державна служба охорони здоров’я. Побоюючись можливості претензій з боку сім'ї, і лікарня, і суд не бажають дати згоди на повернення пацієнта додому, який, залишаючись постійно підключеним до апарату, міг би довго жити в дружньому оточенні родичів та друзів.

За підрахунками, щороку в Англії та Уельсі відбувається близько 1500 нових випадків людей, які не мають жодної надії повернутися до нормального функціонування, тому їм безпосередньо загрожує смерть в очах закону та за згодою їхніх родичів .

Лише в одному випадку вдалося вивезти з Англії та врятувати хвору чотирирічну дівчинку у вегетативному стані. Її звати  Тафіда Ракеб (Tafida Raqeeb.). Це була звичайна, здорова, щаслива, чотирирічна дівчинка, але несподівано перенесла мозковий крововилив, спричинений вродженою вадою структури судин. Був інсульт, зупинка серця та зупинка дихання.

Це сталося 9 лютого 2019 року. Непритомну дитину у важкому стані негайно перевезли до лікарні Кінгз-Коледж. Вона перенесла кілька операцій. Її стан був дуже важким, але смерті від стовбура мозку не виявлено. Її постійно доводилося підключати до респіратора. Лікарі постійно пропонували пасивну евтаназію, хоча стан дитини почав покращуватися.

Батьки Тафіди - мусульмани. Мати Тафіди - юристка, знає законодавство та судові процедури. Батьки посилалися на свою релігію і стверджували, що Тафіда належить до ісламської сім'ї, і згідно з принципами їх віри лише Бог має право вирішувати питання про кінець її життя. Їм вдалося зв’язатися з лікарнею в Генуї (Італія) і отримати дозвіл продовжувати лікування доньки, якщо її привезуть.

 Італійські спеціалісти заявили, що це можливо, оскільки не було виявлено смерті стовбура мозку. Вирок судді Макдональд здивував представників лікарні. Він послався на віру та моральні принципи цієї ісламської родини і дозволив дівчиніу перевезти на лікування до Італії. З Генуї надійшла інформація про значне поліпшення стану Тафіди, вона прокинулася, може дихати самостійно, і її стан повільно, але неухильно покращуватися.

Більше інформації ТУТ: TUTAJ

 Крапкою над "i" у справі Р.С. було свідоцтво про смерть, яке отримала сім’я. Там сказано, що причиною смерті була: 1а) бронхопневмонія; 1b) церебральна гіпоксія; 1в) інфаркт міокарда. (...) Причину смерті дослідив медичний експерт, який не мав заперечень. У лікарні відмовились проводити розтин, а тіло швидко кремували перед похороном. Ні слова про позбавлення хворої людини їжі та води протягом майже двох тижнів та введення великих доз заспокійливих препаратів. Адже позбавлення їжі та води повинно призвести до смерті кожної людини, але ні слова про це.

Подібні, дуже резонансні випадки засудження хворої людини до смерті голодом і спрагою були в США (Террі Скьяво), у Франції (Вінсент Ламбер) та ін. Ці ситуації делікатно називають не евтаназією, а припиненням лікування в інтересах пацієнта. Насправді це пасивна евтаназія без згоди пацієнта, який, навіть розуміючи, що відбувається навколо (що часто буває), не в змозі протестувати та захищатись.

Евтаназія - це не те, що показує ліва пропаганда. Також ніхто не може передбачити, як пацієнт поводитиметься при безпосередній загрозі смерті, тому будь-які заяви "заздалегідь" не мають сенсу і навіть небезпечні. Будемо сподіватися, що наведена вище інформація про цю практику показала справжнє обличчя пропаганди евтаназії та розбудила більшість поляків, які не хочуть подібної смерті для своїх родичів, а тим більше не збираються самі помирати в таких стражданнях.

Ми закликаємо вас прочитати чудову книгу доктора Дж. Вілке (J. Willke), Життя чи смерть - старі та нові таємниці евтаназії.

 Її можна безкоштовно завантажити як електронну книгу:  TUTAJ

 Поділіться цією інформацією

Джерело : TVP INFO/ Watykan News,

Опрацювання та переклад власні: https://www.hli.org.pl/pl/newsy/5794-promocja-eutanazji-w-europie-a-bulwersujace-fakty-skazywania-chorych-na-smierc.html