Friends HLILogoHLI Human Life International - Polska
Polski serwis pro-life

Конституційний суд Чеської Республіки постановив, що Конституція цієї країни виключає можливість урівняння партнерських зв’язків з інституцією шлюбу в розумінні зв’язку чоловіка й жінки. Це відповідь на наполягання, що тривають у чеському парламенті й мають на меті запровадити «одностатеві шлюби».

Також Конституційний суд постановив, що чеська Конституція не допускає усиновлення дітей одностатевими парами.

Суд, ліквідуючи сумніви, відзначувані судами нижчих інстанцій, заявив, що на підставі чеської Конституції нема юридичної можливості зробити можливим усиновлення дітей одностатевими парами. Чеське право надає можливість усиновлення тільки парам, що перебувають у шлюбному зв’язку, а такий, згідно з Основним законом, можуть укласти тільки чоловік і жінка. Це врегулювання закону про всиновлення продиктоване, згідно з обґрунтуванням судового висновку, турботою про благо дитини і науково доведеним кращим психосуспільним розвитком дітей, вихованих у сім’ях, де функціонують зразки як чоловічі, так і жіночі.

Цей самий Конституційний суд ще 2015 року відкинув можливість усиновлення дітей парами, які не перебувають у шлюбному зв’язку, й аргументував це тоді меншою стабільністю стосунків такого типу. В новому висновку згадано попередній, із 2015 року. Також суд повторив, що залишається доконечним ставити на перше місце благо дитини. У зв’язку з проєктом, що розглядається у чеському парламенті, скерованим на запровадження так званої шлюбної рівності, а отже — на впровадження у Чехії інституції «одностатевих шлюбів»,

Конституційний суд нагадав, що Основний закон не дає можливості зрівняння будь-якої іншої форми зв’язку зі шлюбом у розумінні союзу чоловіка й жінки. (Партнерські зв’язки як інституція у Чехії функціонують від 2006 року, але вони не урівняні в правах із натуральними шлюбами.) Постанова чеського Конституційного суду вельми суттєва також у контексті посилених безправних спроб Євросоюзу втручатися у сімейне законодавство країн-членів.

У квітні 2021р. Єврокомісія оголосила намір почати працю над розпорядженням щодо справи визнання батьківства між державами-членами. Пункти початкового документу вказують, що метою «врегулювання» буде приведення до схвалення всиновлень, здійснених в іншій країні одностатевими парами.

Попри те, що на підставі договорів ЄС сімейне матеріальне право належить виключно до компетенції держав-членів, Єврокомісія планує глибоке втручання у систему сімейного права, через примушування держав-членів формально схвалювати фактичний стан, коли інша держава визнала батьківство одностатевої пари. Своїм вироком Конституційний суд Чеської Республіки принципово не залишає іншої можливості, ніж проголошення Чехією вето щодо планованого Єврокомісією розпорядження, коли ЄС займеться цим урегулюванням.

З огляду на принцип однодушності, один голос «проти» може привести до відкинення розпорядження. Уже 2006 року чеський Конституційний суд постановив, що визнання першості євросоюзного права має тільки умовний характер, а в постанові від 26 листопада 2008р. прямо ствердив, що чеський КС має право «видавати остаточні рішення і може вирішувати, чи юридичні акти ЄС не перевищують компетенцій, перенесених на органи Союзу».

Лінія судової практики, вироблена чеським Конституційним судом, уже була успішно використана для поставлення під сумнів рішення Суду ЄС стосовно так званих словацьких пенсій. «Чеський Конституційний суд нагадав і підтвердив конституційні цінності, на яких будується весь тамтешній юридичний і суспільний порядок.

Вирок, що не викликає жодних сумнівів, яким підтверджено автентичність подружжя як зв’язку чоловіка й жінки, першість блага дитини над амбіціями дорослих, турбота про якнайкращі умови для розвитку молодої людини противиться політкоректності, це дуже важливий крок, який нагадує, що ми всі живемо в юридичному порядку, якого треба дотримуватися незалежно від політичних трендів.

Перед лицем посилених спроб втручання ЄС у сімейне право держав-членів це рішення належить також сприймати як заповідь спротиву тому, щоб ЄС перевищувала свої компетенції в цій царині», — прокоментувала цю ситуацію Анна Кубацька з польського Центру міжнародного права.


Джерело: CREDO: https://credo.pro/2021/08/298442