Darłowо.Після багатьох років зусиль було завершено проект пам’ятника та могили втрачених дітей. Процедури поховання тіл дітей, які померли ще до народження, наближаються до завершення і тепер також відбуватимуться в Darłowie. «Цей пам’ятник стає не лише гробницею, а й гучним закликом до поваги до кожного людського життя», – наголосив єпископ Zbigniew Zieliński.

Церемонія відкриття пам’ятника розпочалася 13 жовтня Службою Божою. у костелі Mariackim в Darłowie, яку очолив єпископ Збігнєв Зєлінські (Zbigniew Zieliński.).

Цей пам’ятник показує нам, що хоча люди мають таку довгу історію і так довго живуть на землі, ми часто в поті чола досягаємо розуміння деяких важливих речей, наполегливо стукаючи в людські серця. Ця красномовно порожня колиска нагадує нам про долю людини. Відповідь на питання: "Чому?" ми йдемо у вічне життя, сьогодні ми стоїмо на цьому місці поруч із тими, хто переживає втрату своїх дітей. Потрібна була довга історія, щоб наші серця та розум дозріли, щоб зрозуміти потребу бути з цими людьми, наголосив єпископ Збігнєв Зєлінські (Zbigniew Zieliński.).

Він зауважив, що сучасний світ набагато частіше зосереджується на тому, що робити, щоб знищити життя зачатих, ніж на тому, що робити, щоб стояти поруч з тими, хто почав своє життя і чиє народження під загрозою.

Цей пам’ятник стає не лише гробницею, а й гучним закликом до шанування кожного людського життя, наголосив він.

Ініціатором створення пам’ятника та могили в Дарлово є Йоанна Клімович (Joanna Klimowicz), президент фундації «Море любові», яка щодня підтримує місцевий хоспіс Карітас. Збори на спорудження пам’ятника організовували протягом восьми років під час святкування Дня Втраченої Дитини. Інвестиційна вартість склала приблизно 240 000 злотих. . Автор проекту пам’ятника – доктор Хаб. Катажина Радецька (Katarzyna Radecka) – декан факультету архітектури та дизайну Кошалінського політехнічного університету, а архітектор – Бартош Варжеха (Bartosz Warzecha).

Ми чекали цього моменту. Тема помирання дітей до народження досі залишається табу, тому збір на пам’ятник тривав досить довго. Також це важливе місце для тих родин, які вже втратили своїх дітей і з різних причин не змогли їх поховати. Тепер у них є своє місце пам'яті. Вони можуть прийти і помолитися, навіть якщо смерть дитини сталася кілька, десятків, кілька десятків років тому. Ми сподіваємося, що це буде місцем розради для них, – сказала Йоанна Клімович (Joanna Klimowicz).

На церемонії була присутня д-р Хаб. Катажина Радецька (Katarzyna Radecka), яка пояснює символізм цього місця. Його головний мотив — порожня колиска, поставлена ​​на вівтарі. Вівтар – це місце, на яке ми дивимося із запитанням і надією. Ми також бачимо тут архетипну форму, що відображає крихкість і легкість одержувачів цього вшанування у вигляді спеціально розробленого візерунка з мотивом лілії. Для виготовлення колиски також використовувався унікальний камінь – найбіліший мармур, знайдений тільки на острові Тасос (Thassos), – розповідає автор проекту.

Процедури поховання тіл дітей, які померли ще до народження, наближаються до завершення і тепер також відбуватимуться в Дарлово. Наступний запланований на наступний рік. Далі учасники пройшли вулицями міста до міського цвмнтаря. Там, біля головних воріт, стоїть пам'ятник. Молитву та церемонію благословення очолив єпископ Збігнєв Зєлінські.

Також у Картузах на Померанії 12 жовтня відбувся зворушливий похорон втрачених дітей, їх поховали в одній урні, в одній могилі. Того дня місто поринуло в траур. . У могилу клали прах маленьких дітей. Все це пов’язано з Міжнародним Днем ​​Втраченої Дитини, який припадає на 15 жовтня. Вже кілька років це організовує парафія св. Войцеха (Wojciecha) в Картузах. Все це для батьків, які втратили дітей ще до їх народження, але не тільки.

– 

– Для батьків, які пережили викидень або мертвонародження, траур є важким, часто тривалим досвідом. Тому молитимемося за них під час Служби Божої в костелі св. Wojciecha в Картузах, а потім у Білові, ми поховаємо цих ненароджених дітей у спільній могилі втрачених дітей – сказав нещодавно священик. Марек Трибовський, парох Святого Wojciecha. – Завдяки спільній молитві та єдності з іншими батьками після втрати їм може бути легше прийняти трагедію втрати та пережити час скорботи – наголосив священик.

Шість років тому на цвинтарі в Картузах Білово було створено Пам’ятник Втраченій Дитині. Саме тут щороку родини збираються, щоб у неповторний спосіб попрощатися зі своїми дітьми

[Зa: KAI.pl, Fakt, zdj. Artur Wejnerowski, zdj. Agnieszka Napiórkowska / Gość Niedzielny]

Переклад та редагування власні - Ніна Падун