Чи може Бог створити людину геєм? Відповідь богослова

Сексуальна привабливість не визначає ідентичність особи – зазначає священик після коментарів, які приписують Папі Франциску.

Отець Томас Петрі відповідає на запитання, що виникли щодо католицької доктрини і природи сексуальної орієнтації.

«Звичайно, що Бог любить усіх людей. Це Його визначальна характеристика: Бог є любов», - наголошує він у коментарі для CNA. – «Однак Він не любить гріха; Він не може любити гріх, бо гріх не лише протиставиться Богові, але й істинному добру і щастю, до яких покликана кожна людська особа».

«Тому в той час, коли Бог любить кожну особу, Він не любить те, що ми робимо і що відділяє нас від Нього і шкодить гідності нас, як Його дітей», - додає о. Петрі, котрий є деканом Домініканського папського факультету Непорочного Зачаття у Вашингтоні.

Нагадаємо, що минулої п’ятниці чоловік на ім’я Хуан Карлос Круз, жертва сексуального зловживання в Чилі, сказав в інтерв’ю іспанській газеті «El Pais», що Папа Франциск сказав йому, що не має значення чи він – гей. За його словами, Папа сказав йому: «Бог зробив тебе таким і любить тебе таким, і для мене це не має значення».

Ці коментарі спричинили непорозуміння щодо католицької доктрини щодо гомосексуальності, їх швидко підхопила світова преса, повідомляючи, що в католицькому вченні відбулись «значні зміни».

Ватикан, зазвичай, не коментує приватні розмови за участі Папи, і не підтвердив чи не роз’яснив слова, які Круз приписує Папі Франциску.

Катехизм Католицької Церкви зазначає, що «глибоко закорінені» гомосексуальні схильності є «об’єктивно невпорядкованими», і що осіб із гомосексуальними схильностями «слід приймати з повагою, співчуттям та чутливістю. Слід уникати кожного знаку несправедливої дискримінації щодо них. Ці особи є покликані виконувати Божу волю в їх житті і, якщо вони є християнами, поєднувати з жертвою Господнього Хреста  труднощі, з якими вони зустрічаються у зв’язку з їх станом».

«Через те, що усі ми маємо схильності та невпорядковані прагнення в нашому житті, ми повинні бути завжди пильними проти спокус і каятись тоді, коли падаємо», - зазначає о. Петрі.

Більше того, він додає, що «небезпечно» припускати, що Бог зробив щось, що є грішним чи спричиняє страждання, включаючи невпорядковані прагнення, залежності чи хвороби типу рак.

Речі, які не є добрими, не можуть іти від Бога, котрий є добром; хоча нам важко осягнути чому Бог дозволяє гріху та невпорядкованості існувати в нашому житті.

«Зв’язок між всемогутньою волею Бога і Його безконечною добротою до невпорядкованості, гріха, насильства і зла, які ми переживаємо в цьому житті, є запитанням, яке Катехизм Католицької Церкви називає «таким начальним, як і неминучим, таким болісним, як і таємничим», - зазначає він.

«Те, що ми знаємо,- додає він,- це, що ніщо не в змозі уникнути Божого провидіння, навіть невпорядкування, патології, гріх і зло. Катехизм навчає, що Бог створив світ і людство «у дорозі». Ніщо не є досконалим, тому існує зло».

Однак, ми можемо бути впевненими, що Бог діє для того, щоб вивести на добро наслідки невпорядкованості і зла, «навіть ті, хто бореться із невпорядкованими прагненнями, можуть, з допомогою Божої благодаті, прийняти їх покликання бути Його дітьми і жити гідністю, до якої Він їх покликав, навіть якщо їм доводиться страждати від спокус».

«До речі, перед обличчям спокуси, покладання людини на Бога стає ще сильнішим», - зазначає священик.

У його душпастирському досвіді з особами, яких приваблювала та ж стать, о. Петрі каже, що деяким особам важче повірити в Божу любов, ніж іншим.

Він додав, що корисно було порівнювати невпорядковані сексуальні бажання із іншими невпорядкованими прагненнями, які переживають люди, чи то по відношенню до їжі, напитків чи до інших речей.

О. Петрі зазначив, що непорозуміння деколи виходить із «тенденції вважати гомосексуальність визначною рисою особи, наче вона є якимось чином зафіксована як остаточна реальність для людини».

«Але так не є. Визначальною рисою кожного з нас є те, що Бог любить нас як дітей Божих. Усе інше повертається навколо цього».

«Привабливості, сексуальні чи інші, є складними. Вони приходять і відходять, можуть змінюватить і часто є непостійними. Нашою гідністю, як людських осіб, є те, що Божою ласкою ми є покликані стати господарями наших прагнень, а не їх рабами».

Переклад: «Католицький оглядач» за матеріалами CNA